- процвітання
- —————————————————————————————процвіта́нняіменник середнього роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
процвітання
Смотреть что такое "процвітання" в других словарях:
процвітання — [процв іта/н :а] н :а … Орфоепічний словник української мови
процвітання — я, с. Дія за знач. процвітати 1), 2) … Український тлумачний словник
проспериті — невідм., с. 1) Назва періоду піднесення економіки в країнах між економічними кризами. 2) Економічне процвітання … Український тлумачний словник
розквіт — у, ч. 1) Розпускання бутонів, поява квітів; цвітіння. 2) перен. Найкраща пора в розвитку фізичних, інтелектуальних і духовних сил людини. 3) перен. Найвищий ступінь піднесення, процвітання чого небудь … Український тлумачний словник
розквітати — а/ю, а/єш, недок., розкві/тнути, ну, неш; мин. ч. розкві/т, розкві/тла, розкві/тло і розкві/тнув, розкві/тнула, розкві/тнуло; док. 1) Розкривши бутони, давати квітки; розпускатися. || Покриватися, встелятися квітами, буяти цвітінням. 2) перен.… … Український тлумачний словник
розквітлий — а, е. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до розквітнути. 2) у знач. прикм. Який розкрив свої бутони, розпустився. || Який покрився, встелився квітами, буяє цвітінням. 3) у знач. прикм., перен. Який досяг найвищого розквіту своїх фізичних і духовних сил,… … Український тлумачний словник
проспериті — іменник середнього роду процвітання рідко … Орфографічний словник української мови
